РОЗПЛАВЛЯ́ТИСЯ, я́ється і РОЗПЛА́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗПЛА́ВИТИСЯ, иться; мн. розпла́вляться; док. Нагріваючись до високої температури, перетворюватися в рідину, доходити до рідкого стану (про метал, скло і т. ін.). Якщо в мартенівську піч завалюють навіть невелику частину чавунного бою, він розплавляється вже після спуску шлаку (Рад. Укр., 24.IX 1961, 3); Повзли [бійці] метр за метром все вище і вище між розпеченим камінням, об яке кресались, розплавлюючись, кулі (Гончар, III, 1959, 113).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 766.