РОЗПУСКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розпуска́ти і розпуска́тися 1-9. Перед розпусканням виріб треба розпороти по швах (В’язання.., 1957, 29); Велике значення для вуличних насаджень має час розпускання та опадання листя (Озелен. колг. села, 1955, 63); Дерева щовесни обрізують до розпускання бруньок (Хлібороб Укр., 9, 1964, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 782.