Що oзначає слово - "розряд"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РОЗРЯ́Д1, у, ч.

1. Група осіб, ряд предметів або рід явищ, об’єднаних однією чи кількома спільними ознаками. Посадське населення поділялось на кілька розрядів, залежно від заможності (Іст. СРСР, І, 1956, 174); Цілком справедливим буде віднести фейлетони Самійленка періоду першої російської революції до розряду суспільно-політичних, соціальних (Рад. літ-во, 8, 1965, 23); В рільництві всі роботи розбили в основному на чотири розряди і встановили відповідні розміри оплати в карбованцях (Колг. Укр., 4, 1959, 7); // у сполуч. із порядк. числ. або прикм. Ступінь, гатунок. *Образно. [Наталя:] А це — рецензії. [Криницька:] Ну й розчистили ж його [Ружевського]. [Вася:] По першому розряду (Мик., І, 1957, 395).

2. перев. у сполуч. із порядк. числ. або прикм. Ступінь виробничої, спортивної і т. ін. кваліфікації. В машинобудуванні кваліфікацію робітників поділяють на 8 розрядів. Перший розряд визначає найнижчу кваліфікацію, а восьмий — найвищу (Токарна справа.., 1957, 230); Майже всі механізовані роботи оплачуємо по п’ятому розряду, а основні ручні роботи на кукурудзі — по третьому і четвертому розрядах (Колг. Укр., 11, 1961, 18); Існуюча класифікаційна програма з художньої гімнастики передбачає послідовний перехід від нижчого розряду до вищого (Худ. гімнаст., 1958, 4).

3. В арифметиці — місце цифри при письмовому позначенні числа. Кожна електронна лічильна машина має певну кількість розрядів. Усі числа, з якими доводиться мати справу при обчисленнях, повинні укладатися в цю кількість розрядів (Наука.., 7, 1956, 4).

4. У Московській державі XVI — XVII ст. — центральна урядова установа, яка відала служилими людьми, військовими справами і управлінням південних прикордонних областей.

РОЗРЯ́Д2, у, ч.

1. Дія за знач. розряди́ти1, розряджа́ти і розряди́тися1, розряджа́тися 1-3.

2. Втрата електричного заряду яким-небудь тілом; явище, що супроводжує цю втрату. Головним джерелом атмосферних перешкод є грозові розряди — блискавки, що виникають між хмарами та між хмарою і землею (Осн. радіотехн., 1957, 169); М. В. Ломоносов говорив, що північне сяйво є не що інше, як свічення молекул розрідженого газу під дією електричного розряду (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 20); *Образно. Чуєш тіла кожним наповненим куточком Своє тривожне щастя, розряди життьові (Бажан, Вибр., 1940, 100).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 798.