РОЗРІ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. розріди́ти, розрі́джувати і розріди́тися, розрі́джуватися 1, 2. В насадженнях невдалої конструкції, при надмірному розрідженні,.. відбувається наступ степу на ліс, і насадження поступово відмирає (Бот. ж., X, 4, 1953, 53); Перегрівання двигунів спричинює розрідження мастильних матеріалів (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 48); У барокамерах відтворювалось розрідження, близьке до природного космічного вакууму (Веч. Київ, 22.I 1969, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 792.