РОЗСВЕРБІ́ТИСЯ, би́ться, док., розм. Почати сильно свербіти. [Настя:] Ви ж обіщались, здається, провести Прісю? [Кость:] Не бійтесь: знайдеться хтось, що й без мене проведе. А в мене оце саме язик розсвербівся (Вас., III, 1960, 171).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 801.