РОЗСВІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗСВІНУ́ТИСЯ, не́ться, док. Те саме, що розсвіта́ти. Світ вже біленький розсвітавсь, як ми з того весілля повертали додому (Вовчок, І, 1955, 191); *Образно. І я життям багатим розсвітаюсь,.. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (Тич., II, 1957, 162).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 801.