РОЗСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Особа, що підлягає розселенню.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 801.
Що oзначає слово - "розселенець"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.