РОЗСКУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розску́бати, розску́бти. На порозі з’явилася розпатлана Жозефіна. Масло глянув на неї і скривився: — Тьху! Ти чого така розскубана? (Хижняк, Невгамовна, 1961, 147).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 809.