РОЗСТРО́ЄННЯ, я, с., рідко. Дія і стан за знач. розстро́їти і розстро́їтися. Болючі спомини по батькові, гризлива туга в серці, розстроєння матері — так у хаті (Коб., III, 1956, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 818.