РОЗСУ́ДНИЙ, а, е, діал. Розсудливий. Голос її був такий тихенький, такий м’який, мова її була така розсудна (Фр., VIII, 1952, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 820.