РОЗСІ́ШОК, шка, ч., рідко. Те саме, що розсі́шка. Гостре лезо [сокири] лягло в розсішок яблуні (Шиян, Переможці, 1950, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 808.