РОЗТАНЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док., розм. Захопитися танцями. Химка кругом його, мов пава, пливе, а він, наче м’яч той по землі качається, гопака оддирає. Тілько що розтанцювались, як у відчинене вікно почувся охриплий викрик паничів: «Химо! Химо-о!» (Мирний, V, 1955, 217); Після полуденку та почастунку скрипники розігралися, а челядь з легінями розтанцювалися (Черемш., Тв., 1960, 221).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 821.