РОЗТЕЛИ́ТИСЯ, те́литься, док. Док. до тели́тися.
Головний лікар.. зайшов до стаціонара, не пригадуючи, який уже раз за цю добу. На соломі, як і раніше, лежала велика червоно-ряба корова. Вона не могла розтелитись (Хлібороб Укр., 12, 1963, 26); Уткнувши голови в повні ясла, помахували білими хвостами ті [корови], що вже розтелились (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 395).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 823.