РОЗТЕРЕВЕ́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. Почати теревенити; стати балакучим. — Чого ти розтеревенився? — перервала їхню розмову жінка (Рибак, Опов., 1949, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 823.