РОЗТО́КА, и, ж. Те саме, що ро́зтік. Від Глафіри Антін пішов через розтоку побіля двору Граббе, обминаючи завод (Чорн., Визвол. земля, 1950, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 827.