РОЗТО́ПЛЮВАЛЬНИЙ1, а, е. Признач. для розтоплення (див. розто́плення1), розпалення.
РОЗТО́ПЛЮВАЛЬНИЙ2, а, е. Признач. для розтоплення (див. розто́плення2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 828.