РОЗТО́РСАТИ, аю, аєш, док., перех., рідко.
1. розм. Торсаючи, розбудити, розбуркати.
2. Торсаючи, хитаючи, пошкодити що-небудь.
3. перен. Довести до хворобливого стану, розладнати (здоров’я, нерви і т. ін.). Павлусь розторсав собі нерви систематичною гульнею по ночах (Н.-Лев., IV, 1956, 230).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 829.