РОЗТО́ЧНИК, а, ч. Те саме, що розто́чувальник. Синові пощастило виконати мудрий житейський заповіт батька. Токар, шліфувальник, фрезерувальник, розточник, свердлувальник, слюсар… У всіх цих спеціальностях він — майстер високого класу (Роб. газ., 9. IX 1965, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 829.