РОЗТЯПА́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що розтя́па. Ото ще чортова розтяпака: несла свиту і не бачила, як люлька з кишені випала (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 838.