РОЗФОРМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗФОРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Припиняти існування чого-небудь як цілого, як організованої одиниці. Наїхали жандарми, знайшли в солдатів листівки, виявили призвідців. Батальйон розформували, а його заслали (Мушк., Серце.., 1962, 311).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 848.