РОЗХІ́ДНИК, у, ч. (Glehoma L.). Багаторічна трав’яниста рослина із сланким стеблом і фіолетовими або голубувато-бузковими квітками; використовується
в народній медицині. По стінах віночки з розхіднику, з волошок, з барвінку (Л. Укр., III, 1952, 717); Добре потовчені і перетворені в тістоподібну масу листки розхіднику прикладають на нариви (Лікар. рослини.., 1958, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 850.