РО́ЛЯ, і, ж., рідко. Роль. Андрій мовчки посміхається: роля зрадливого сина Бульби йому дуже подобається (Вас., І, 1959, 153); Коли до правди річ іде, Я трафарету не боюся: Поважну ролю тут веде І в сукні голубій Настуся (Рильський, Поеми, 1957, 174).
◊ Гра́ти ро́лю — те саме, що Гра́ти ро́ль (див. грати2). Він був певний, що на нього ніхто не звертає уваги, а проте грав ролю (Коцюб., І, 1955, 428).
РОЛЯ́, і́, ж., діал. Рілля. Оце йду додому і стежки не бачу, землі не чую од журби: то по ролі скачу, то в ярок залізу (Барв., Опов.., 1902, 337).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 876.