РОМАНІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до рома́н1. В «Енеїді» [І. П. Котляревського] вирізьблюються ті риси, що наближають її до романічного жанру (Рад. літ-во, 3, 1963, 33); «Артем Гармаш» — книга, в якій письменник [А. Головко] знову, як і в «Бур’яні», робить центральною романічною постаттю нову людину українського села — комуніста (Не ілюстрація.., 1967, 178); В Сушківській коршмі [корчмі] зарізали п’ятеро [людей].. Опріч того самовбивство на романічному грунті (Коцюб., II, 1955, 425).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 877.