Ропутіти, чу́, ти́ш, гл. = Ропотіти. Люде ропутять на зборщика, що гроші вкрав. Міусск. окр.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 65.
Що oзначає слово - "ропутіти"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.