Росказувати, зую, єш, сов. в. росказати, жу, жеш, гл.
1) Разсказывать, разсказать. Росказує, мов із книжки бере. Ном. № 12905.
2) Велѣть, приказывать, приказать. Я би-м тя рада кохати, — трудно серцю росказати. Грин. ІІІ. 241. Я так росказую, так має бути. Гн. І. 92.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 65.