Роскаряка, ки, об.
1) Дерево съ раздвоеннымъ стволомь. Верба-роскаряка. Грин. III. 68.
2) Человѣкъ или животное, которое ходитъ, разставя ноги.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 65.
Що oзначає слово - "роскаряка"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.