РОСЛИ́ННИЦТВО, а, с.
1. Вирощування культурних сільськогосподарських рослин; галузь сільського господарства, що займається цим вирощуванням. Справа розвитку рослинництва вимагає дальшого піднесення землеробства (Матер. XXII з. Компартії України, 1961, 100); Біологія, хімія, фізика і техніка проникають в різні галузі рослинництва, відкриваючи нові шляхи його інтенсифікації (Хлібороб Укр., 2, 1967, 9); Рослинництво вважається одним з головних цехів усього сільськогосподарського виробництва (Рад. Укр., 16. XII 1971, 2).
2. Наука про розведення рослин. Лабораторія баштанних культур Всесоюзного інституту рослинництва рекомендує пророщене насіння охолоджувати протягом однієї доби при температурі 0° (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 883.