РОСОМА́ХА, и, ж. Хижий звір родини куницевих з густою, довгою і грубою шерстю перев. каштаново-бурого забарвлення. Росомаха.. належить до тієї ж родини куницевих, що соболь і колонок, але зовнішнім виглядом значно відрізняється від своїх родичів (Посібник з зоогеогр., 1956, 100); — Ти вбив росомаху! — Росомаху? — зрадів Юра і хотів кинутися до звіра, але Мача затримав його (Багмут, Щасл. день.., 1959, 212); Он з тої гілочки, згори, стрибне з одного маху і в тебе хижі пазури запустить росомаха (Гонч., Вибр., 1959, 279); // Хутро цього звіра.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 884.