Роспихати, ха́ю, єш, сов. в. розіпха́ти, ха́ю, єш, одн. в. розіпхну́ти, ну́, не́ш, гл. Расталкивать, растолкать, растолкнуть. Так тісно, хоч людей роспихай, як у церкві. Левиц. Пов. 32. Боярин насилу розіпхав гурт. Левиц. І. 187.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 72.