Росхитувати, тую, єш, сов. в. росхита́ти, та́ю, єш, гл.
1) Расшатывать, расшатать. Росхитав стовпа так, що скоро впаде. Харьк.
2) Раскачивать, раскачать. Не росхитуй човна, бо вивернешся. Полт. г.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 82.