РУДНИКО́ВИЙ, а, е. Пов’язаний із рудником (див. рудни́к), з роботою на рудниках. З питанням механізації виїмки тісно пов’язані питання механізації рудникового транспорту (Вісник АН, 12, 1957, 43); Метан весь час накопичується у кам’яновугільних шахтах, де його називають рудниковим газом (Заг. хімія, 1955, 418); Був я в шахті, в глибині, Я стояв на самім дні. Метрів двадцять вздовж і вшир Рудниковий бачив двір (Бойко, Ростіть.., 1959, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 896.