РУДОВОЛО́СИЙ, а, е. З рудим волоссям. Розкуйовджена рудоволоса голова на мить схиляється набік (Кол., На фронті.., 1959, 111); Рудоволоса дівчина По вулиці іде (Криж., Під зорями.., 1950, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 896.