РУЛА́ДА, и, ж. Віртуозний пасаж (у 3 знач.) у співі. Лю-лю-лю! — причулась рулада й урвалась (Вас., І, 1959, 220): Веселі рулади жвавої колоратури заповнили кімнату (Смолич, День.., 1950, 244); // Переливчастий спів птахів. Вона вже сп’яніла від.. пахощів степових трав, від нескінченних рулад пташок (Рибак, Помилка.., 1940, 241).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 906.