РУМ’ЯНОЩО́КИЙ, а, е. Який має рожеві або червоні щоки. — А ми вже виспались,— похвалились дівчатка. Були веселі після спочинку, рум’янощокі (М. Ол., Леся, 1960, 53); // у знач. ім. рум’янощо́кий, кого, ч.; рум’янощо́ка, кої, ж. Людина з рум’яними щоками. Яким би був я йолопом жахливим, Коли б почав завидувати юним, Рум’янощоким та блискучооким (Рильський, Зим. записи, 1964, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 909.