РУС, а, ч.
1. іст. Житель Київської Русі. У IX-Х ст. значно розширилась область розселення східних слов’ян, яких стали називати русами, або руськими, а їх країну — Руссю (Іст. СРСР, І, 1957, 29).
2. заст. Росіянин. Товстий, добродушний турок.. спокійно вів річ: — ..я так і знав, що він рус, втікач… (Коцюб., І, 1955, 381).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 910.