РУСА́К1, а, ч. Сірий заєць, у якого взимку і влітку колір шерсті не змінюється. Три дівчини, студентки агрономи, Йшли взимку по доріжці лісовій.. Одна сказала: «Гляньте, гарно як! Немов облита снігом кожна гілка! Он бач, на сосні затаїлась білка, Он слід легкий: то перебіг русак!» (Рильський, III, 1961, 207); Взимку тут — мисливське привілля: сонячними днями мишкують лисиці, щоночі, особливо як місячно, русаки скубуть сухі квіти на сіннику (Літ. Укр., 29.I 1965, 4).
РУСА́К2, а, ч., розм. Російська людина, росіянин.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 910 - 911.