Що oзначає слово - "рухати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РУ́ХАТИ, аю, аєш, недок., РУ́ШИТИ, шу, шиш, недок. і док.

1. перех. Переміщати, пересувати що-небудь. Ми рухали їх [позитиви] перед щілиною в картоні (Ю. Янов., II, 1958, 10); Най реве навколо буря, усе грізно крушить, Валить скелі, лама дуба, землю з місця рушить (Граб., I, 1959, 270).

◊ Ру́хати (ру́шити) го́ри (ска́ли) — робити велику справу, яка вимагає багато зусиль; робити, здавалося б, неможливе. Мало нас, та се — дарма; Міцна віра рушить скали… (Граб., І, 1959, 384).

2. тільки недок., перех. і неперех. Приводити в рух, примушувати рухатися, діяти. Вони підійшли до водопаду.., який рухав маленьку електростанцію (Трубл., Мандр., 1938, 77); Я сиджу біля монтажного столу.. Одною рукою я рухаю моталку, продивляючись частину фільму (Ю. Янов., II, 1958, 22); // ким, чим, кого, що, перен. Спонукати до діяльності або бути причиною чиїх-небудь дій, учинків. Автор [Н. Рибак] показує, які високі і благородні цілі рухають радянськими вченими в їхній невтомній і важкій праці над оволодінням таємницями атома (Рад. літ-во, 1, 1964, 40); Мільйони їх, суворих вояків, вперед їх рушить і любов, і гнів… (Сос., І, 1957, 478).

3. недок. тільки ру́хати, неперех. Робити рухи якою-небудь частиною тіла. Маршалок щось кричав, та голос його танув у грізному гомоні шляхти. І здавалося, він беззвучно рухає губами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 32); Пішла дівка танцювати, рушила плечима (Коломийки, 1969, 108); Не міг [урядник] рушити лівою рукою, а й до того щось у нозі йому сталося… (Мак., Вибр., 1954, 140); // Виконуючи певну роботу, робити рухи яким-небудь знаряддям. — Жди його, як пана,— бурчав він, рухаючи вилами та удаючи, що він дуже перепрацювався тут без Павла (Тют., Вир, 1964, 133).

І ву́сом не ру́шити — зовсім не звернути уваги, ніяк не зреагувати. Почнеться яка бесіда, а Марина.. зажартує, то дівки сміються, а парубок і вусом не рушить (Кобр., Вибр., 1954, 167); І па́льцем не ру́шити — те саме, що І па́льцем не кивну́ти (див. кивну́ти). [Поет:] Та доки ще благати. Ти мусиш помагати! [Муза (байдужо):] Нічого я не мушу і пальцем, знай, не рушу. Не я тобі служу, а ти мій раб (Л. Укр., І, 1951, 300).

4. недок. тільки ру́хати, перех., перен. Сприяти розвиткові чого-небудь. — Ми будемо рухати науку й перетворимо всю землю в рай (Довж., І, 1958, 436); Ленін рушив вперед марксистську теорію, збагатив її новим змістом (Біогр. Леніна, 1955, 146); Книга рушила розвиток культури, науки, літератури (Наука.., 9, 1970, 49); // Сприяти виконанню, здійсненню чого-небудь. Рухати справу.

5. тільки ру́хати, неперех., рідко. Те саме, що руша́ти 1. Заходились рухати до господи (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 914.