Ручник, ка, м.
1) = Рушник.
2) Въ ножной толчеѣ: перекладина за которую работающій держится руками. Шух. І. 161, 162.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 90.
Що oзначає слово - "ручник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.