РЮ́МСАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. рю́мсати. — Та не кисни, бо терпіти не можу рюмсання! — гримнув лікар (Гр., II, 1963, 480).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 919.