РЯБИ́ТИСЯ, и́ться, недок., рідко.
1. Те саме, що рябі́ти 2.
2. Виділятися рябизною з-поміж чого-небудь, на фоні чогось. На пасовиську рябиться худоба і бігають діти (Фр., XIII, 1954, 307).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 920.