РЯБУ́ШЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до рябу́ха 1, 2. [Явдоха:] Задумали спродувати усю худобу, хоч би корову рябушечку зоставили (Кроп., II, 1958, 474); — Ну, ходімо до курочок-рябушечок,— схопився на ноги Макар,— бо мені ще треба на стайню, там коник щось захворів (Добр., Тече річка.., 1961, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 921.