РЯДО́К, дка́, ч.
1. Зменш, до ряд 1. Одна товста гілляка захопила цілий рядок дівчат (Н.-Лев., II, 1956, 31); Усмішка відхилила нижню губу, окресливши рядок міцних квадратних зубів (Стельмах, І, 1962, 357); Високі чорні тополі, як військо, стояли рядками край дороги (Коцюб., І, 1955, 16); Пішли [гуси] рядком До корита Свіжої водиці Попити (Бойко, Ростіть.., 1959, 17).
2. Кілька слів, літер або інших знаків, написаних чи надрукованих в одну лінію. Ще пам’ята донині сивий Львів Рядки друкованих уперше літер… (Павл., Бистрина, 1959, 24); Знали б ви, як я виводив букви, як старався, щоб не викривити рядки; писав же любому батькові (С. Ол., З книги життя, 1968, 8); // перев. мн. Написаний або надрукований текст чи його частина. За півтора року перебування в йому [інституті] я не написав і рядка (Вас., IV, 1960, 43); Газетні рядки її [Любу] насторожили (Ле, Міжгір’я, 1953, 26).
3. с. г. Рівна борозна з посівами. Високоефективним заходом удобрення озимих культур є внесення добрив у рядки (Хлібороб Укр., 8, 1968, 5); В артілі працювала Санька безвідмовно і роботу виконувала ретельно, краще за всіх. Полють полільниці буряки — обжене їх Санька на цілий рядок (Тют., Вир, 1964, 155).
∆ Гна́ти рядо́к див. гна́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 924.