Що oзначає слово - "рясний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РЯСНИ́Й, а́, е́.

1. Який має велику кількість близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін. Пусто серед степу, та сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти (Мирний, III, 1954, 255); Довга хата стояла під рясними вербами (Ле, С. Голубар, 1950, 10); // Скупчений у великій кількості. Буйна листва кущів синіла під рясною росою, дихала ще нічною прохолодою (Коцюб., І, 1955, 206); Скрізь висіла рясна зав’язь яблунь і груш, давно вже достигли черешні (Кач., Вибр., 1947, 62); Рясні зморшки на лиці мінилися, як дрібненькі хвильки на холодній воді (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 53); // Який складається з крапель або часток, що безперервно падають (про дощ, сльози, піт). Раїса сиділа мовчки, а рясні сльози тихо котилися по її виду (Коцюб., І, 1955, 333); Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється: Після дощу того уся земля цвіте, І ліс, покритий краплями блискучими, сміється (Рильський, І, 1960, 93); // Який складається з однорідних безперервних рухів, звуків і т. ін., що швидко змінюються один одним. Рясний регіт покрив біснування полковника (Кулик, Записки консула, 1958, 175); Це був лиш натяк, коротка вість Про інші ночі і дні, Коли гуркіт зеніток відповість Рясним вогнем на вогні (Перв., І, 1958, 80); // Малопроникний, малопрозорий. Рясний присмерк уже сповив вулицю (Шовк., Інженери, 1948, 316); Вже струменями теплими угору Димки пливуть, пухнаті і рясні (Бичко, Сійся.., 1959, 104).

2. Багатий, високий (про урожай). Колгосп хазяйнує добре, збирає рясні врожаї зернових і технічних культур (Вишня, І, 1956, 422); // перен. Плідний на що-небудь, чимсь. Такий час настав: і важкий, і надіями рясний (Стельмах, І, 1962, 522).

3. З багатьма складками, в густих зборках (про одяг); широкий. — А встаньте-но, панно, нехай я подивлюся на вашу спідницю, чи рясна (Л. Укр., III, 1952, 643); Високо на шосе стоїть, як у пісні, дівчинка в рясній яскравій спідничці (Гончар, III, 1959, 171).

4. перен., рідко. Гарно, пишно вбраний (про людей). Дівчата рясні, врочисті, без гомону, гаму вишивали на полотні (Горд., Чужу ниву.., 1947, 225).

5. розм. Дуже яскравий, кольористий (про розцвітку чого-небудь). Купив [Гнат] гарну рясну хустку з червоними рожами (Коцюб., 1, 1955, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 925.