РЯСНОЦВІ́ТИЙ, а, е. Який рясно цвіте, з великою кількістю квіток. Він міг.. милуватися красою буйних лип, дубів і молодих рясноцвітих беріз (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 299).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 926.