РЯСО́ТА́, о́ти́, ж., рідко. Те саме, що рясно́та́. Твердохлібова хата стояла в рясоті розквітлих вишень (Цюпа, Краяни, 1971, 77).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 926.