Що oзначає слово - "рівень"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РІ́ВЕНЬ, вня, ч.

1. Умовна горизонтальна лінія або площина, що служить межею висоти, яку має або на якій міститься хто-, що-небудь. Шинок стояв на розі двох вулиць, у дуже добрім місці,.. майже [на] локоть нижче від рівня вулиці (Фр., II, 1950, 9); Під час диригування лівою рукою.. вирішальну роль відіграє відповідне положення долоні та відповідні зміни висотного рівня руки (Осн.. диригув., 1960, 182); // Висота стояння води. Водомірний стовп надвечір показував невеличке збільшення рівня води в Ангарі (Трубл., І, 1955, 83); Велику шкоду сільському господарству В’єтнаму завдають поводі, під час яких рівень води в річках підвищується на 10-12 метрів (Наука.., 3, 1958, 53).

На рі́вні; На рі́вень чого, з чим — на однаковій висоті з чим-небудь. Я падаю на схилі насипу і вмощуюсь якнайзручніше. Голова моя на рівні шпал (Кол., На фронті.., 1959, 98); Раптом я побачив, як Женя, піднявши руки на рівень грудей, як загіпнотизована, пішла до нього [чоловіка] (Сміл., Сашко, 1954, 229).

Рі́вень мо́ря — умовна вихідна точка для визначення висот на земній поверхні. Отож ліземо вгору. Ми вже на півверсти над рівнем моря (Коцюб., III, 1956, 138).

2. чого, який, перен. Ступінь якості, величина і т. ін., досягнуті у чому-небудь. Підполковник Мороз, командири взводів щодня перевіряли рівень підготовки, підтягали відстаючих, заохочували кращих (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 66); Рецензент зауважував, що пафос, яким пройнято книжку, є недоречний і знижує науковий рівень (Жур., Звич. турботи, 1960, 11); Рівень розвитку науки і техніки, механізації і автоматизації виробничих процесів буде постійно зростати (Програма КПРС, 1961, 58); Штучне розпорошення виробництва окремих видів продукції.. негативно позначається і на рівні їх собівартості (Ком. Укр., 5, 1960, 57); // кого. Ступінь чиєїсь освіти, культури, підготовки і т. ін. — Ать-два! Ать-два!вигукував капітан Глоба, священнодійствуючи [священнодіючи]. А Шевченко в думці вторив йому, підроблюючись під убогий його рівень (Тулуб, В степу.., 1964, 124).

Життє́вий (життьови́й) рі́вень — ступінь добробуту. Намічене Програмою КПРС завдання забезпечити в Радянському Союзі найвищий життєвий рівень порівняно з будь-якою країною капіталізму буде здійснено (Ком. Укр., 1, 1962, 31); На найви́щому рі́вні — між керівниками урядів, партій, держав. Стокгольмська сесія Всесвітньої Ради Миру звернулась до всіх народів із закликом розгорнути широку кампанію за переговори на найвищому рівні (Рад. Укр., 19.VIII 1959, 1).

На рі́вні: а) як слід, як треба, як належить. [Родіон (подивився на його годинник):] Точно! Ідіть, Антоне Лукичу. Щоб все було на рівні… (Корн., Над Дніпром, 1960, 15); б) (чого) у повній відповідності з чим-небудь. Вміти творитице означає бути також мислителем своєї епохи,.. бути на рівні передових ідей свого часу (Довж., III, 1960, 14); Головнеорганізувати колгоспне виробництво на рівні вимог часу (Ю. Янов., II, 1954, 212); Підня́тися (піднести́ся і т. ін.) на рі́вень; Дорости́ (опусти́тися і т. ін.) до рі́вня; Підня́ти (ви́важити і т. ін.) на рі́вень кого, чого — стати самому чи зробити кого-, що-небудь таким, як хтось інший або щось інше у розумовому, культурному, виробничому і т. ін. відношенні. — Наше панство не доросло до рівня стародавнього Риму, де кожен з гордістю поспішав на захист ойчизни [вітчизни] (Тулуб, Людолови, II, 1957, 474); Цей хам.. знаходив приємність у тому, щоб глумитись з неї, а вона.. не може дозволити собі знизитись до його рівня і відплатити (Вільде, Сестри.., 1958, 376); Містоось та архімедівська точка опори, що потрібна, щоб виважити країну на рівень інших (Головко, II, 1957, 277).

3. Простий прилад для перевірки горизонтального положення лінії, площини; ватерпас. Рівень являє собою металевий корпус, всередину якого вставлена скляна, трубочка (ампула), наповнена будь-якою рідиною (Слюс. справа, 1957, 124); Для перевірки горизонтальності використовують.. приладрівень (Фізика, І, 1957, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 547.