РІЗНОСТОРО́ННІЙ, я, є.
1. Який охоплює різні сторони життя, діяльності, знання і т. ін.; багатогранний за змістом, значенням; різнобічний. Чим ширший, різносторонніший буде круг його [поета] інтересів, чим багатший скарб його спостережень і почувань, тим більшим талантом будемо його вважати (Фр., XVI, 1955, 250); Борючись з бідою й не маючи часто-густо чого їсти, Франко з дивною енергією проявляє різносторонню діяльність на всіх шляхах літератури (Коцюб., III, 1956, 34); Як і Салтиков, Ів. Білик вважав, що складне завдання широкого і різностороннього зображення пореформеної дійсності під силу романові нового типу, в якому перед читачем постане широка картина сучасності (Рад. літ-во, 8, 1965, 54); // Різноманітний у своєму прояві. Все своє життя, весь свій могутній різносторонній геній художника і поета, мислителя і борця Шевченко присвятив служінню народові, з надр якого він вийшов (Ком. Укр., 2, 1961, 51).
2. Який має різноманітні інтереси, здібності, знання. М. Максимович, феноменально різносторонній і глибокий вчений, літератор, стоїть в ряду найбільш універсальних мислителів не тільки України і Росії, а й всієї Європи (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 117).
3. мат. Сторони якого мають різну, неоднакову довжину. Відносно довжини сторін вони [трикутники] бувають: різносторонні.., коли всі сторони різної довжини, і рівнобедрені (Геом., І, 1956, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 570.