РІСТ, ро́сту, ч.
1. Дія за знач. рости́ 1-3. Бачив [Гаврило], як жито пускає трубку, як воно колоситься, вигойдуючи тендітні сережки спор, слідкував за його ростом (Тют., Вир, 1964, 397); Збільшення масштабів і темпів розвитку народного господарства супроводжується лавиноподібним ростом об’єму інформації, необхідної для планування і управління виробництвом (Знання.., 12, 1966, 2); Десятиріччя перед революцією.. показує нам уже відкриті виступи і неухильний ріст пролетарської маси, ріст страйкової боротьби, ріст соціал-демократичної робітничої агітації, організації, партії (Ленін, 20, 1971, 166); Виховуючи акторську молодь у комуністичному дусі, комсомольські організації багатьох театрів України роблять чимало для її творчого росту (Мист., 3, 1959, 10).
◊ Підніма́тися (підійма́тися) в ріст див. підніма́тися; Піти́ в ріст див. піти́.
2. Те саме, що зріст 2. Для повноти враження йому трохи не вистачає росту, — ростом він чи не найменший на факультеті, зате солідності хоч одбавляй (Гончар, Людина.., 1960, 16).
◊ На весь (уве́сь) ріст — на всю довжину тіла. — Руку! — скрикнула вона [Христя], випрямляючись на увесь ріст (Мирний, III, 1954, 286).
3. рідко. Висота тварин, дерев, рослин. Як побільшають індичата, почнуть добиратися ростом до старих індиків, то вона почне на їх гукати, свистати, — і знову регоче, коли вони до неї.. всі разом забелькочуть (Мирний, IV, 1955, 294); Дико ростуть [на Капрі].. цілі ліси кактусів-опунцій, які бувають ростом у 2 чоловіки і більше (Коцюб., III, 1956, 333).
4. заст. Процентний прибуток від грошей, які даються кому-небудь у борг. Хто позичав у нього гроші, до усіх кинувся; в кого озьме [візьме] грішми,.. а росту і не пита, і не бере, хоч хто і дає (Кв.-Осн., II, 1956, 132); Від часу позики пройшло вже більше трьох місяців, і він, Загнибіда, яко крамовий чоловік, позбувся росту не менш як на два карбованці (Мирний, III, 1954, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 576.