САБО́, невідм., с. Черевики на дерев’яних підошвах або видовбані з дерева (у Франції та Бельгії). [Леся (чепурить кімнату; сама щось наспівує):] Зустріла капітана.. В моїх сабо поганих… (Сміл., Черв. троянда, 1955, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 7.