Сагайда́чний (Конише́вич) Петро́ (рік народження невідомий, с. Кульчиці, тепер Самбірського району Львівської області — помер 1622 p., м. Київ) — гетьман українського реєстрового козацтва; виховувався в Острозькому колегіумі; під його командуванням було здійснено цілий ряд успішних козацьких походів проти турків і татар; відіграв значну роль у відновленні православної ієрархії в Україні; дбав про розвиток української культури; разом з усім Запорозьким військом вступив до Київського братства; похований у Києво-Братському монастирі; народ увічнив його пам’ять у пісні «Ой на горі та женці жнуть»; П. Куліш написав драму «Петро Сагайдачний». А позаду Сагайдачний, що проміняв жінку на тютюн та люльку, необачний (пісня).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 519.